- віровчення
- -я, с., заст.Виклад основних положень якоїсь релігії.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
віровчення
Смотреть что такое "віровчення" в других словарях:
віровчення — [в’і/роўче/н :а] н :а, р. мн. е/н … Орфоепічний словник української мови
віровчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
закон — у, ч. 1) про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загальнообов язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. || тільки одн., без додатка. Сукупність таких загальнообов язкових правил та державних постанов, що… … Український тлумачний словник
сповідувати — (дотримуватися якої н. релігії, якогось віровчення), визнавати, визнати; приймати, прийняти (ставати послідовником якогось віровчення) … Словник синонімів української мови
Звенящие кедры России (движение) — У этого термина существуют и другие значения, см. Звенящие кедры России. Логотип продукции и движения «Звенящие кедры России» общественное движение, действующее в России и ряде других стран. К сторонникам движения относятся лица,… … Википедия
віросповідання — я, с. Різновид якого небудь віровчення з усталеною обрядовістю; належність до якої небудь релігії … Український тлумачний словник
догмат — а, ч. 1) Положення релігійного віровчення, що визнається за незаперечну, вічну, незмінну, Богом дану істину. 2) рідко. Те саме, що догма 1) … Український тлумачний словник
іудаїстика — юдаї/стика, и, ж. 1) Євреєзнавство. 2) Іудейське віровчення. 3) Іудаїзмознавство … Український тлумачний словник
кальвінізм — у, ч., рел. Протестантське віровчення, засноване Кальвіном у 16 ст. у Швейцарії … Український тлумачний словник
католицизм — у, ч. Віровчення та віросповідання західної християнської церкви, яку очолює Папа Римський … Український тлумачний словник
